Санаторії для лікування хронічного панкреатиту

Запальний процес у тканині підшлункової залози називається панкреатитом. Захворювання може протікати у гострій та хронічній формі, з фазами ремісії та періодичного загострення. Саме неправильний спосіб життя та шкідливі звички провокують розвиток запальної реакції. Дія спиртних напоїв, тютюнового диму, ліків, їжі з великою кількістю жирів, газовані води викликає панкреатит практично у кожного дорослого.

Останні статистичні дані в Україні свідчать, що хронічний панкреатит турбує 45-50 людей на 100 тис. населення. Гостра форма зустрічається рідше – 35 на 1 млн.населення. Обидва типи захворювання здатні привести до серйозних ускладнень, ними хворіють в будь-якому віці. Чоловіки більше схильні до панкреатиту.

Підшлункова залоза – головна скрипка в процесі травлення!

Якщо гострий панкреатит проявляє себе відразу, то симптоми хронічного панкреатиту можуть маскуватися під інші захворювання, що дуже утруднює вчасну діагностику захворювання. Частіше – це чоловіки у віці 35-40 років, що не лише мають генетичну схильність до хвороби, але і ряд шкідливих звичок, які пошкоджують ніжну паренхіму органу.

Причини хронічного панкреатиту

Спровокувати загострення запального процесу в підшлунковій можуть:

• перенесення гострого панкреатиту;
• постійне зловживання спиртними напоями;
• перекриття протоку підшлункової залози жовчним каменем;
• порушення обміну речовин та надлишкова маса тіла;
• вірусні інфекції, що пошкоджують острівці підшлункової залози;
• некотрольований прийом медикаментів.

Симптоми хронічного панкреатиту

Через незначну вираженість симптомів, хворі на хронічний панкреатит звертаються за допомогою не відразу. Статистика показує, що від моменту розвитку перших симптомів до прийому у лікаря проходить 81 місяць. За цей період сполучна тканина піддається руйнуванню, що значно погіршує функцію травлення.

Саме тому виявлення наступних ознак повинно насторожити та спонукати до візиту у медичний заклад:

• зниження маси тіла;
• біль у верхній частині живота, що може турбувати як постійно, так і у вигляді приступів;
• посилення дискомфортних відчуттів після вживання жирної або гострої їжі;
• рідкі, маслянисті випорожнення, що мають неприємний зловонний запах;
• порушення травлення у вигляді здуття, метеоризму, гурчання в животі.

Загострення хронічного панкреатиту може супроводжуватися нудотою, блюванням, посиленням болю в животі з віддачею в спину.

Лікування хронічного панкреатиту

Головними трьома китами в терапії хронічного панкреатиту є дотримання дієтичних рекомендацій, зміна способу життя та медикаментозне лікування. Невід’ємною частиною є санаторно-курортна терапія, що включає лікування мінеральними водами.

Перш за все потрібно усунути відомі причини хронічного панкреатиту: відмовитися від вживання алкоголю, контролювати перебіг жовчно-кам’яної хвороби, зменшити надлишкову масу тіла.

Серед ліків використовуються ферментативні препарати, які забезпечують спокій підшлунковій залозі. В комплекс лікувальних заходів входять ліки, які знижують кислотність шлункового соку, оскільки надлишок соляної кислоти викликає гіперстимуляцію підшлункової. Для зменшення тяжкості у лівому підребер’ї та болю в животі застосовують спазмолітики та анальгетики.

Тривалий перебіг хронічного панкреатиту суттєво знижує рівень інсуліну, що в подальшому може привести до розвитку цукрового діабету. Якщо виражений больовий синдром тривало не зникає, то застосовується хірургічне втручання. Оперативне лікування зменшує набряк залози та дозволяє розширити панкреатичні протоки.

Для зменшення кислотності шлункового соку, покращення функціонування підшлункової залози та відновлення секреторної функції її клітин з лікувальною метою використовуються мінеральні води «Олегівська», «Кушницька» та «Боржавська», які використовуються у санаторії «Боржава». Власні джерела вод сертифіковані та не уступають по мінеральному складу таким відомим водам з лужним складом, як «Єсентукі», «Боржомі» чи «Джермук».

В закарпатській водолікувальниці «Боржава» провідні гастроентерологи підбирають індивідуальну схему курсового прийому мінеральних вод, що допомагає досягнути ремісії при хронічному панкреатиті. Крім того, дієтичне харчування дозволяє нормалізувати обмін речовин та зменшити масу тіла.

Багато пацієнтів змогли відновити своє здоров’я і значно покращити стан органів травлення в цілому.

Перелік причин, що викликають симптоми хронічного панкреатиту займає не один десяток рядків, тому що запалення підшлункової залози носить різноманітний характер, а саме захворювання вважається поліетіологічним.

Поява гострого панкреатиту, і розвиток хронічного запалення — ланки одного ланцюга, початок якої лежить в способі життя людини та стан його здоров’я.

Але, не дивлячись на підвищення частоти захворюваності та омолодження віку його появи ніяк не стимулює людей відмовитися від згубних звичок, вдатися до здорової їжі або приділити увагу рухової активності.

Своєчасне лікування при гострому панкреатиті дозволяє в 2/3 випадків позбутися від хвороби.

Відсутність належної терапії призводить до виникнення і розвитку хронічного запалення підшлункової у лікування якого рідко є такі шанси.

Характер проблеми

Хронічний панкреатит — наслідок перманентного зневаги власним здоров’ям, ігнорування тривожних ознак і симптомів не тільки хвороб ПЖ.

Це результат розвитку множинних порушень в організмі, які не тільки не отримували необхідного лікування, а й поглиблювалися продовженням колишнього способу життя, шкідливих звичок, зловживання алкоголем.

Запалення підшлункової — частий наслідок жовчнокам’яної хвороби та патологій печінки, і це закономірно, тому що вона складається з ними в одній гепатобіліарної системі.

Гострий панкреатит, протікаючи в нелеченом стані, переходить в хронічний панкреатит. Цей процес починає розвиватися за власною схемою, обумовленою провокаторами, присутніми в організмі патологіями, віком і статтю людини,

Індивідуальна клінічна картина різноманітна, симптоми і ознаки на ранній стадії практично не виявляються.

Розмиті ознаки хронічного панкреатиту не дають особливих підстав для занепокоєння.

Звернення до лікаря за діагностикою та лікуванням нерідко відбувається на тій стадії, коли тактика лікування зводиться до підтримки якості і продовженню життя.

Період загострення, який легко сплутати з іншими патологіями шлунково-кишкового тракту, змінюється затишшям, а лікування хронічного панкреатиту так і не настає, тому що людина не підозрює про його присутності.

Самостійно діагностувати у себе запалення підшлункової залози можна тільки маючи мінімальні медичними знаннями і незатуманенним розумом, тому в осіб, що вживають алкоголь, він нерідко доходить до 3 стадії. яка передбачає яскраво виражені симптоми значного розвитку:

• на ранній стадії загострення панкреатиту трапляється не частіше 1 разу на півроку, нагадуючи харчове від отруєння в легкій формі або нетравлення, з яким легко справляються звичні медикаменти;
• на середній стадії напади частішають, загострення хронічного панкреатиту відбуваються частіше, змінюється вага, склад калу, в ньому з’являються неперетравлені вкраплення, больовий симптом посилюється, збільшується і тривалість випробовується дискомфорту;
• важка стадія хронічного запалення розвивається за власним сценарієм, оскільки хронічний панкреатит — це збірний термін для позначення варіабельних станів, які навіть медики не можуть класифікувати по всім присутнім ознаками.

Як лікувати, які вибрати методи лікування, залежить від багатьох чинників і тактику визначає гастроентеролог на підставі ретельно проведеної і достовірної діагностики.

Присутні симптоми і лікування визначаються при хронічному панкреатиті ступенем тяжкості, механізмом розвитку і стадією: загострення панкреатиту або його тимчасового загасання.

Наскільки успішним буде лікування хронічного панкреатиту, залежить і від своєчасності звернення, тому кожна людина може уважно прислухатися до свого організму і звернутися до лікаря, якщо у нього є привід для підозр.

Як виявити у себе симптоми хвороби

Хронічний панкреатит -захворювання багатогранне і поліетіологічне, але певні ознаки завжди вказують на його наявність.

Щоб виявити його в організмі, досить уважно проаналізувати свій стан:

• Ознакою хронічного панкреатиту може бути мимовільна втрата ваги, що настала без очевидних пояснень (прийому жиросжигателей, жорстких дієт, занять спортом, виражених емоційних переживань. Хоча втрата ваги — ознака нехарактерний, тому що може вказувати на різні захворювання: на онкологію, хвороби кишечника, кістозний фіброз . Однак при них вже буду інші негативні симптоми, в той час, як тут на початковій стадії будуть тільки легкі ознаки загострення.
• Аномальне справляння природних потреб, порушення стільця, його частоти, складу і консистенції можуть вказувати на будь-які проблему з органами травлення: кишечника, печінки, жовчного міхура, але при наявності панкреатиту симптоми викликані специфічним станом. Недолік ферментів підшлункової залози призводить до появи у стільця специфічного зовнішнього вигляду, який може сам по собі служити відмінною ознакою.
• Перманентним, але нехарактерним ознакою проблем з підшлунковою залозою може стати присутність больового симптому в епігастрії під сонячним сплетінням), проте він притаманний кільком кишковим патологій, може бути ознакою раку, метастазування і навіть хвороб хребта.

Про панкреатит відомо багато, і його ознаки на важкій стадії виражені настільки виразно, що не помітити його неможливо.

Але на ранніх етапах можна вже орієнтуватися на цю тріаду, щоб пройти діагностику.

І якщо в анамнезі, після досліджень, з’явиться хр. панкреатит, можливо, саме вищеописані ознаки дозволять виявити його на той момент, коли дієта та медикаментозне лікування дозволять уникнути важких наслідків.

Класифікація станів

Симптоми і лікування залежать від багатьох складових, і оскільки хр панкреатит — це тільки загальна характеристика процес, особливо важливим для розуміння необхідної тактики терапії протікає в тканинах підшлункової процесу, є діагностика присутньої різновиди.

Панкреатит хронічний присутній зазвичай в двох стадіях — ремісії і загострення, і симптоми при загостренні панкреатиту значно відрізняються від проявів в період спокою.

Вітчизняний дослідник-гастроентеролог В. Т. Івашкін, розробив класифікацію хвороби за кількома найбільш характерними ознаками.

Нею користується гастроентерологія-діагностика. Завдяки йому, в клінічній практиці враховується кілька ознак негативного процесу в підшлунковій залозі:

• за основним провокує фактору (етіологічний ознака), що дозволяє вчасно усунути привід, що впливає на виникнення і загострення захворювання (алкогольний, токсичний, біліарний, медикаментозний, деструктивний і ін.);
• по локалізації ураження (яка саме частина залози піддалася руйнівному впливу (запалення головки підшлункової залози, її тіла або хвоста, або тотальне ураження);
• за характером протікання — часто або рідко з’являються симптоми, або присутні практично постійно (рідкісні рецидиви, часті ознаки загострень хронічного панкреатиту, персистуючий хр панкреатит);
• морфологічні характеристики, які не можна виявити без достовірних досліджень, але можна припустити по присутніх симптомів і клінічній картині;
• клінічні ознаки — вербально зібрані дані, коли хворий розповідає про присутніх симптомах (астено-невротичні (суб’єктивні, іноді надумані), латентні (протікають в слабко формі), гіпосекреторнимі, поєднані (об’єднують особливості 3-и і більше типів), больові (з постійними негативними відчуттями).

Лікування загострення хронічного панкреатиту проводиться симптоматично і направлено на усунення присутніх ознак, що приносять пацієнтові перманентний дискомфорт.

У стадії ремісії в лікування додають профілактичні заходи, спрямовані на те, щоб не допустити розвитку і не спровокувати симптоми загострення.

Основна диференціація хвороби полягає в розмежуванні стану на затухання і загострення, але лікувати хронічний панкреатит потрібно постійно, дієта і обмеження, а іноді і прийом медикаментів дозволяють не допустити виникнення загострення.

При цьому вилікувати хронічний панкреатит вдається вкрай рідко, і вже точно не в домашніх умовах народними засобами.

Механізм розвитку та форми хвороби

Підшлункова залоза в організмі виконує найважливіші функції, її діяльність спрямована на вироблення травних ферментів, що надходять в просвіт кишечника і розщеплюють надходить в організм їжу.

Протока підшлункової залози, піддаючись закупорці, не може транспортувати продукують ферменти, в результаті чого і розвивається запалення.

Реактивний панкреатит, іноді виділяється в окрему клінічну форму, виникає на тлі хронічних порушень, що відбуваються в органах травлення.

Саме тому його яскраво проявляються симптоми нагадують загострення хронічного процесу.

Існує поширена точка зору на те, що гострий і хронічний вид захворювання відрізняються лише продовженням протікання запалення всередині клітин вже після усунення патогенного агента.

Насправді, игнорируемое неодноразово час загострення з якої-небудь причини неминуче призводить до появи перманентного джерела, викликаного ендогенної або екзогенної недостатністю, зміною складу соку підшлункової залози.

Деструктивні зміни з’являються в залежності від форми, яка набула захворювання:

• в рецидивуючої стадії загасання і зовнішнього спокою змінюються погіршенням стану і виникненням рецидиву з відповідним набором ознак;
• безболевая зустрічається відносно рідко, симптоматика виражена вкрай слабко, в основному, стосується порушень дефекації, так що особи, що постійно вживають алкоголь можуть і не помітити хвороби аж до значного погіршення і важкої стадії;
• в склерозуючою формі присутні болі і розлади стільця, нудота аж до блювоти, але основні зміни можна виявити тільки при морфологічному дослідженні;
• в постійній больовий, якій піддається кожна 5-й пацієнт, біль присутній постійно, і так само наполегливо хворі скаржаться на негативні симптоми, локалізовані в епігастрії і віддають в спину;
• жовтянична або псевдоопухолевая форма проявляється у кожного 10-го, загострення панкреатиту провокує жовтушність шкірних покривів, і це викликається компресією жовчної протоки, викликаної запаленням в голівці.

Загострення панкреатиту симптоми якого неможливо не помітити — це набір зовнішніх ознак, в якому не завжди присутні всі перераховуються пацієнтами.

Тому що загострення різних форм — це прояв варіабельних процесів деструкції, що розвиваються в певному перебігу.

Хронічний панкреатит — збірний термін для назви кількох форм захворювання зі своїми руйнівними процесами і пов’язаними з ними ускладненнями.

Загострення хронічного панкреатиту, симптоми якого залежать від форми перебігу — такий же збірний термін, що позначає різні клінічні картини, об’єднані за однією ознакою — запалення тканин підшлункової залози.

Загальна клінічна картина: схожість і відмінності

Загострення хронічного панкреатиту — це набір характерних ознак, один або кілька з яких можуть бути відсутніми в протіканні окремої форми.

Наприклад, при безбольової формі запалення залози, можливі практично не виявляються відчуття болю (хоча в загостренні хронічного панкреатиту норма — саме присутні напади).

В протилежному їй, больовий формі, пацієнт постійно відчуває негативні відчуття, але ні в ній, ні в інших 3-х не розвивається желтушность.

Проте, загальною для будь-якої форми залишається приблизна картина, яку обумовлює порушена зовнішньосекреторної функція залози

• біль самого вариабельного характеру (постійна, епізодична, приступообразная, у вигляді сутичок, слабо помітна);
• біль різної дислокації (з іррадіацією в спину з епігастрію, в надчеревній ділянці з віддачею в лопатку або плече, оперізуючого характеру в районі очеревини, зліва під ребрами і в районі хребта і т.д.);
• біль, відчуваємо при загостренні хронічного панкреатиту може бути пов’язана з вживанням провокатора або його дією, або проявлятися абсолютно незалежно, без видимої на те причини;
• відраза до їжі, відсутність апетиту, блювотні позиви і нудота, присутні практично постійно (при алкогольному панкреатиті це списується на похмілля і стан алкогольної інтоксикації):
• порушення дефекації, переважно, диспепсичного характеру, хоча і запор теж іноді присутній, через те, що ферменти підшлункової залози не потрапляють в просвіт кишечника, а атакують і переварюють продукує їх орган;
• характерна консистенція і вид стільця — у вигляді кашки, жирної, невизначеного сіруватого відтінку, жирного через стеатореи, що пов’язано з порушенням продукування ліпази підшлункової залози;
• температура, частіше субфебрильна, яка може дещо зрости, якщо процес запалення ПЖ ускладнений додатковими факторами;
• симптоми загальні, що нагадують багато захворювань шлунково-кишкового тракту — відрижка, метеоризм, спучування, перекочування газів в кишечнику, нудота, розлад;

Для того, щоб запідозрити загострення панкреатиту симптоми виражені, але не дуже характерні, особливо, якщо на стілець пацієнт не звернув увагу.

Тому зазвичай проводиться пальпація живота в місці розташування органу.

При цьому загострення хронічного панкреатиту дає постійну хворобливість, іноді вдається намацати ущільнення поперечної форми або появи гіпертрофованої хворобливості в лівому підребер’ї (не завжди).

Морфологічні ознаки змін важко врахувати без проведення спеціальної діагностики (лабораторних аналізів, в ході яких може виявиться, що ферменти підшлункової значно збільшилися в змісті в сечі і крові), копрограми, дуоденографіі, КТ та МРТ, ендоскопічних досліджень та ін.

Лікувати хронічний панкреатит потрібно в будь-якому стані, цілеспрямовано і методично, але при загостренні підшлункової залози лікування може носити екстрений характер і вимагати термінальних заходів.

У період ремісії всі заходи спрямовані на підтримку щодо нормального стану.

Лікування в різних стадіях

У питанні вибору тактики лікування враховуються всі складові, починаючи з того, в якій — рецидивуючої або спокійною знаходиться захворювання.

Якщо стан дозволяє, проводиться ретельна діагностика, яка визначає характер і форму ураження, первинність (виникнення безпосередньо в органі) або вторинність (коли в області залози хронічний панкреатит виникає через інших захворювань травної системи.

Першорядне значення має усунення провокуючого фактора і зменшення страждань хворого.

Спочатку використовується консервативна тактика — хворому призначають лікувальне голодування, ліки для придушення запалення, антиферментні препарати.

Потім поступово вводиться вкрай щадна дієта, рясне лужне пиття, призначаються ліки, здатні вирівняти ферментативний фон, підняти його в шлунку і кишечнику і знизити в самій залозі.

Лікування хронічного панкреатиту включає замісну терапію і дієтотерапію, разом з прийомом моментів і застосуванням засобів нетрадиційної медицини.

Іноді хвороба знаходиться в такому стані, що потрібна операція.

В період загострення лікування хронічного панкреатиту переслідує такі цілі — усунути провокуючі фактори (непрохідність жовчної протоки, свищі, кишковий стеноз, пухлини або абсцес.

Взагалі лікування хр. панкреатиту багато в чому залежить від того, яка діагностована форма захворювання, диктується його стадією, присутністю зовнішніх провокаторів і індивідуальної субклінічній картиною.

Симптоми хронічного панкреатиту — загальна назва ознак розвитку різних форм захворювання, відомого під загальним збірною назвою.

Від того, наскільки вчасно діагностується негативний процес, і послідовно проводиться лікування залежить не тільки успішний результат, але і якість життя і її тривалість.

Корисне відео